***

Сніг прикривав весняні перші квіти.

Незломлена душа – закам’яніла.

Зламав горіх напівзамерзлі віти,

Аби весна у серці не зотліла.

Воно нічо, що серце кам’яне.

На те вода, щоб камінь той точити.

Буде весна, і сонце розцвіте,

Щоб вічно у коханні жити.

А час іде, він завжди у дорозі.

Щось вже минув, когось ще не зустрів.

Комусь по радості, а іншим по тривозі,

Щоб ти у мені каменем розцвів.