Згасли весни
Полум’ям у літо,
Юність збилась вже давно з дороги...
Ну і що? Долоні не зігріті?
Нам відомі й не такі тривоги.
Літо в осінь
Тихо пожовтіє,
За туман сягнуть стежки далекі.
Друже, друже, тихо вітер віє...
Струнами карпатської смереки.
Завтра в гори.
Може поряд будем?
І до чого тут ім’я
твоє?
Я у тебе не спитаю, друже!
Просто спогад поряд мене йде.
Немає коментарів:
Дописати коментар