***

                        

Зоряне небо
Над весною так хотіло спати.

Чомусь не треба...

Але я прагну кохати.

Одинока зірко!

Я знаю, як тобі холодно.

Чомусь так гірко. Не блимай болісно.

Ти впадеш,

Зранивши душу до болю.

Не скажеш:

Потужи хоч нічку за мною.

Є щось

У наших прихованих мріях,

Час мине,

Ми згаснем.

Ти хоч це розумієш?..