***

Я люблю час, бо він такий жорстокий -

Забрав у мене все,

Приніс у душу спокій:

Ця рівновага, виваженість слів...

Весна з морозом обірвала спів.

Я люблю час, бо він завжди іде.

Він не чекав тебе,

Згубив мене,

Приніс у березень

Замерзле спорожніння,

І виросло таке міцне терпіння

До перелому сотень літ.

Я люблю час, бо він лікує рани, бо він дарує

Так нежданно

Забуті подарунки.

І старанно несе до моїх уст

Твою сопілку.