***

Де ночуєш сьогодні,

Осінній холодний дощ? –

Одинокі краплини на чужому порозі.

Ти ідеш, стільки бути в дорозі!

Шибку вмив – плакати вже не треба.

Сльози на потім собі збережу.

Принеси мені клаптик неба,

Маленька краплинко дощу.

Принеси мені жовте листя –

Жменьку сонця з морозом у грудях,

Поклади, мов коштовне намисто,

Зустріч нашу посеред буднів.

Постривай, скільки можна іти?

Я запрошую в гості до себе:

Разом сядемо я і ти

Може, врешті, покинеш небо?..