***

Ти ранній запах снігу

Невидимий і невловимий

Тебе ніде нема:

В думках, у снах, у мріях.

І серпень стежку в осінь вже відміряв.

Мене чекає суєта мирська

На тротуарах, у душних маршрутках

Пів зустрічі з тобою за життя.

Я гори знову покидати мушу.

Візьму за руку літо і тепло,

І сушених грибів на згадку жменю.

(В дитинстві були зими злі,

На обійстя приходили олені).

Тоді тебе ще не пізнала я,

Та і тепер ніде тебе не знайду –

Лиш в горах прадідів моїх

Суниці схожі на уста твої.