віршик

Тисячу років тому –

Здається, це так багато,

Але я пам’ятаю

Як ми ішли додому:

Втома і нерви скомкані,

Тільки сімнадцять років.

Наші серця окрилені

Не відчували кроків,

То тихо ішла розлука...