Полонинка Мшанка зустріла нас після 8-ми годинного переходу глибоким снігом і стрімкими схилами.
Вечір... Було холодно. Дим виїдав очі. Але чомусь хотілося, щоб так було. Поволі спливала ніч, чомусь не спалося. Я дивилася на розпечені багряні візерунки, які так спритно викладала на чорних колодах ватра. І лише часом мій погляд ковзав по спокійному, по-дитячому невинному обличчі Хлопчика Летючої Білки. Він міцно спав після денної втоми. І жоден в світі погляд не міг претедувати на красу його заплющених очей. Хлопчик Летюча Білка спить...
На небеі стільки зірок, як ніколи. В їх таємний простір встромило свою круглу голову Яйко Ілемське. Хочеться піти туди, з висоти глянути на все-все, але довкола ніч.
Хлопчик Летюча Білка спить.
Вечір... Було холодно. Дим виїдав очі. Але чомусь хотілося, щоб так було. Поволі спливала ніч, чомусь не спалося. Я дивилася на розпечені багряні візерунки, які так спритно викладала на чорних колодах ватра. І лише часом мій погляд ковзав по спокійному, по-дитячому невинному обличчі Хлопчика Летючої Білки. Він міцно спав після денної втоми. І жоден в світі погляд не міг претедувати на красу його заплющених очей. Хлопчик Летюча Білка спить...
На небеі стільки зірок, як ніколи. В їх таємний простір встромило свою круглу голову Яйко Ілемське. Хочеться піти туди, з висоти глянути на все-все, але довкола ніч.
Хлопчик Летюча Білка спить.
Немає коментарів:
Дописати коментар